|
|
 |
|
√≥гантський комплекс господарських, житлових ≥ суто воЇнного призначенн¤ буд≥вель складали Їдину струнку вдосконалену систему оборони, перш≥ рубеж≥ ¤коњ тулилис¤ до п≥дн≥жж¤ замковоњ гори, а кремль Ц на вершин≥. ожен наступний руб≥ж оборони був значно досконал≥ший за попередн≥й ≥ потенц≥альн≥ можливост≥ його оборони, отже, зростали. ÷е особливо пом≥тно у шостому, сьомому ≥ восьмому, останньому рубежах, ¤к≥ в≥дпов≥дно називались нижн≥й замок, середн≥й замок, верхн≥й замок ≥ мали можлив≥сть вести оборонн≥ воЇнн≥ д≥њ ц≥лком автономно, њх називають замками в замках. “овщина мур≥в, глибина ров≥в, висота кам'¤них баст≥он≥в, на¤вн≥сть контрескарп≥в ≥ кр≥посноњ артилер≥њ, розташуванн¤ б≥йниць ≥ бруствер≥в унеможливлювали застосуванн¤ осадноњ артилер≥њ, атакуючих драбин ≥ башт, крупних в≥йськових з'Їднань, а захисникам давали можлив≥сть усп≥шно захищатис¤ малочисленним гарн≥зоном, м≥зерним боЇзапасом, що в умовах облоги мало неаби¤ке значенн¤. ¬ багаточисленних прим≥щенн¤х нижнього замку жили прислуга ≥ рем≥сники, що обслуговували багатогалузеве ≥ багаточисленне господарство феодальноњ вотчини. ∆итлов≥ прим≥щенн¤ середнього замку займали солдати замкового гарн≥зону, комендант, оф≥цери, перекладач≥. ” верхньому замку знаходивс¤ кн¤з≥вський дв≥р з його високопосадовими особами, вельможами ≥ радниками, що в≥дали справами юриспруденц≥њ, зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ пол≥тики, в≥йськового в≥домства, землекористуванн¤, ремесла, торг≥вл≥, осв≥ти, рел≥г≥њ тощо. Ќавколо замковоњ гори, б≥л¤ њњ п≥дн≥жж¤, жили сел¤ни, що в мирний час обробл¤ли землю та догл¤дали худобу, а в гр≥зний час небезпеки з≥ зброЇю в руках захищали замок, складаючи таким чином трет≥й ешелон оборони. ÷е поселенн¤ називали "ѕјЋјЌќ " (так називають ц≥ квартали ћукачева ≥ сьогодн≥), зв≥дси походить сучасна назва замку: замок "ѕаланок".
ѕисьмов≥ джерела, документи та анал≥з ≥сторичних под≥й дають п≥дставу стверджувати, що буд≥вництво замку зд≥йснювалось к≥лька стол≥ть, без к≥нц¤ перебудовуючись та вдосконалюючись з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, дотримуючись фортиф≥кац≥йних вимог, що пост≥йно зростали. ¬же в VII ст. ’рист. ери тут сто¤в дерев'¤ний замок слов'¤нських племен б≥лих хорват≥в. ѕерекази пов≥домл¤ють, що в≥н багато раз≥в був м≥сцем воЇнних батал≥й, спалювавс¤, в≥дбудовувавс¤, ≥ знов не витримував натиску завойовник≥в. –озвиток воЇнного мистецтва, удосконаленн¤ осадноњ техн≥ки, по¤ва вогнепальноњ зброњ вимагали адекватного вдосконаленн¤ ≥ оборонних буд≥вель. ѕерший кам'¤ний замок був побудований в 1396р. под≥льським кн¤зем ‘едором ор¤товичем, ¤кий в силу ц≥лоњ низки складних ≥сторичних обставин та завд¤ки родинним зв'¤зкам з угорським королем ∆≥гмундом (—≥г≥змундом), переселивс¤ з ѕод≥лл¤ в ћукачево, став воЇводою ≥ володарем ћукачево - чинад≥њвськоњ дом≥н≥њ, хоча величав себе "кн¤зем ѕодол≥њ". « час≥в ор¤товича до нас д≥йшли лише три башти, бо наступн≥ володар≥, переважним чином кн¤з≥ “ранс≥льван≥њ династ≥њ –акоц≥ та австр≥йськ≥ ≥мператори династ≥њ √абсбург≥в наст≥льки вдосконалюють воЇнно-арх≥тектурний комплекс, що замок стаЇ найнеприступн≥шим, найгр≥зн≥шим у центральн≥й ™вроп≥. XIV - XVIII ст.ст. замком волод≥ли 48 господар≥в та њх ставленик≥в: кн¤з≥ ѕодол≥њ та —ерб≥њ, корол≥ та регенти ”горщини ≥ њх ставленики, австр≥йськ≥ ≥мператори ≥ њх васали, нав≥ть ставленики султана ќсманськоњ ѕорти. “а найб≥льше волод≥ли "ѕаланком" кн¤з≥ “ранс≥льван≥њ, котр≥ мали на нього спадкоЇмне право. Ѕудучи васалами то у корол≥в ”горщини, то у ц≥сар≥в јвстр≥њ, вони зум≥ли уникнути васальноњ залежност≥ турецького султана ≥ перетворили ѕаланок у своЇ родове гн≥здо, центр феодальноњ вотчини, зв≥дки управл¤ли складним механ≥змом державноњ машини.
“акий п≥двищений ≥нтерес до мукач≥вського замку красномовно св≥дчить, що "ѕаланок" займав дуже важливе ≥ виг≥дне воЇнно-стратег≥чне положенн¤ ≥ в≥д≥гравав значну роль ≥ в торг≥вл≥, ≥ у воЇнному в≥дношенн≥, пр¤мо чи опосередковано впливав на формуванн¤ пол≥тичного кл≥мату ≥ формуванн¤ кордон≥в у центральн≥й ™вроп≥. ÷е призводило до воЇнних сутичок. “ак, в 1514 р. замок стаЇ одним з опорних пункт≥в народного сел¤нського повстанн¤ п≥д приводом ƒ. ƒож≥. ” 1685 - 1688 р.р транс≥льванська кн¤гин¤ ≤лона «р≥н≥ героњчно оборон¤ла мукач≥вський замок, маючи дв≥ тис¤ч≥ воњн≥в та ш≥стьсот чолов≥к прислуги та родич≥в проти дванадц¤титис¤чноњ арм≥њ австр≥йц≥в, ¤кою по черз≥ командували досв≥дчен≥ австр≥йськ≥ генерали: «≥гберт √айстер, јнтоню араффа, ≈неас апрара 1703 -1711 р. р. спадкоЇмний кн¤зь ‘еренц II –акоц≥ зв≥дси керуЇ визвольною в≥йною угорського народу проти пануванн¤ австр≥йських √абсбург≥в. ÷е народне повстанн¤ ув≥йшло в ≥стор≥ю п≥д назвою "в≥йна куруц≥в". ѕерел≥к можна продовжувати. « другоњ чверт≥ ’V≤≤≤ ст., невдовз≥ п≥сл¤ того, ¤к припинило своЇ ≥снуванн¤ “ранс≥льванське кн¤з≥вство, в зв'¤зку з розвитком воЇнного мистецтва, осадноњ техн≥ки, нар≥зноњ артилер≥њ замок "ѕаланок" поступово втрачаЇ своЇ стратег≥чне значенн¤ ≥ його подальше буд≥вництво практично припинено. ¬ такому вигл¤д≥ в≥н, в основному, д≥йшов до наших дн≥в, оф≥ц≥йно в≥н перестав називатись "в≥йськовою фортецею" лише 1 липн¤ 1855 р. зг≥дно указу ≥мператора јвстр≥њ ‘еренца ≤ …осифа. 1794р молода буржуаз≥¤, що вийшла на арену пол≥тичноњ боротьби ¤к клас, перетворила замок у загальноЇвропейську ссильну пол≥тичну в'¤зницю, щоб ≥золювати вс¤ку спробу в≥льнодумства. “ут в≥дбували ув'¤зненн¤ патр≥от √рец≥њ ќлександр ≤пс≥лант≥й, угорський осв≥т¤нин, мовознавець, письменник ≥ революц≥онер ‘еренц оз≥нц≥, рос≥йський ватажок анарх≥ст≥в ћихайло Ѕакун≥н, кап≥тан угорськоњ гвард≥њ ‘еренц –ендель, чеський композитор ≤рж≥ –уж≥чка, посол ‘ранц≥њ ам≥л “урно, …осип √ам≥р, Ћандезен, –енштейн, јзеф, якубович, √еккельман, Ѕр≥нштейн, кн¤зь де ћ≥льтон, Ќакаш≥дзе, ∆ан-∆орес... «а 110 рок≥в ≥снуванн¤ в'¤зниц≥ тут живцем гноњли близько двадц¤ти тис¤ч представник≥в передовоњ революц≥йноњ думки, закатовано майже дв≥ з половиною тис¤ч≥.
12 липн¤ 1847р в замку побував угорський поет ≥ революц≥онер Ўандор ѕетеф≥. —воЇ палке обуренн¤ тюремними пор¤дками в≥н пристрасно описав у листах та в≥ршах. 88 дн≥в (1805 -1806 р. р.) в замку в≥д наполеон≥вськоњ навали бережно збер≥галас¤ св¤тостефанська корона угорського корол≥вського престолу, нац≥ональна св¤тин¤ ”горщини, що сьогодн≥ збер≥гаЇтьс¤ у Ѕудапешт≥ в нац≥ональному парламент≥. ¬ ’’ст. багаточисленн≥ прим≥щенн¤ замку (майже 14000 кв. м житловоњ площ≥, не рахуючи п≥двальних прим≥щень) використовували ¤к казарми спочатку чехословацькоњ арм≥њ (1919 - 1939), пот≥м угорськоњ (1939 - 1944), а п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни, ¤ка оминула замок не завдавши йому шкоди бомбовим ударом чи артилер≥йським обстр≥лом, к≥лька рок≥в були рад¤нськ≥ п≥хотн≥ полки. ¬ к≥нц≥ сорокових, на початку п'¤тидес¤тих рок≥в замок використовувавс¤ рад¤нськими службами Ќ ¬—, ƒЅ, ћ¬—. ћайже двадц¤ть рок≥в (до 1973р ) тут знаходилось —ѕ“” є1, що готувало механ≥затор≥в широкого проф≥лю дл¤ с≥льського господарства. ўе двадц¤ть два роки (1971 - 1993р р ) в замку проводились реставрац≥йн≥ роботи п≥д ег≥дою льв≥вськоњ реставрац≥йноњ контори, але це, власне, не можна назвати реставрац≥Їю, бо по сут≥ це був тотальний розгром. ¬ 1993р. тут розташовуЇтьс¤ мукач≥вський ≥сторичний музей. ¬едетьс¤ наукова робота, збираютьс¤ ≥ виготовл¤ютьс¤ музейн≥ експонати, орган≥зовуютьс¤ виставки, провод¤тьс¤ екскурс≥њ. ¬едетьс¤ широкомасштабна робота по реставрац≥њ замкового воЇнно-арх≥тектурного комплексу з тим, щоб в недалекому майбутньому перетворити його у сучасне готельно-туристичне господарство. якщо над експонатом ≥сторичноњ, етнограф≥чноњ експозиц≥њ чи експозиц≥њ картинноњ галерењ схилилось зосереджене обличч¤ екскурсанта, ¤кщо гам≥рлива група турист≥в н≥¤к не вгамуЇтьс¤, оч≥куючи клацанн¤ затвору фотоапарата, ¤кщо в пам'¤тний день власного вес≥лл¤ гордо ≥ трохи пихато в замок п≥дн≥маЇтьс¤ вес≥льна пара в супровод≥ своњх гостей, ¤кщо науковий сп≥вроб≥тник "постом ≥ молитвою" вишукуЇ нов≥ стор≥нки ≥стор≥њ замку, ¤кщо на риштуванн¤х стр≥мких баст≥он≥в весело стукотить кельма реставратора, ¤кщо в тихому куточку замку за мольбертом зосереджено працюЇ художник, ¤кщо в еф≥р≥ лунаЇ загальний виклик замковоњ короткохвильовоњ рад≥останц≥њ - це означаЇ, що не втрачений зв'¤зок м≥ж минулим ≥ сьогоденн¤м, м≥ж нин≥шн≥м ≥ майбутн≥м ≥ справи наших д≥д≥в ≥ прад≥д≥в живуть в серц¤х нин≥шнього покол≥нн¤. “екст и фото —.—.¬арга Ќаучный сотрудник музе¤ |
